Міський додаток у смартфоні: де в Україні він справді працює
Редакція «Трамвая» перевірила, скільки великих міст України мають власні мобільні застосунки з реальними міськими сервісами — і чи є сенс їх встановлювати. Ми пройшлися по магазинах додатків, зібрали інформацію про цифрові сервіси в різних містах і порівняли функції. Результат неочікуваний.
Обговорюємо в Telegram: Київ, Дніпро, Полтава, Одеса, Харків, Львів.
Допоможіть журналістам Vgorode.ua виконувати свою роботу. Підтримайте фінансово >>> ❤З 50 найбільших міст України лише шість мають актуальні комплексні застосунки, оновлені у 2025 році: Київ, Дніпро, Одеса, Харків, Кривий Ріг і Кременчук. Усі шість доступні для Android та iOS. Всі інші або взагалі не мали подібних проєктів, або запустили — і занедбали.
📱 Що є у кожному місті
Київ («Київ Цифровий») — найрозвиненіший варіант.
Можливості застосунку:
— транспортна карта, QR-квитки, паркування, абонементи;
— повернення евакуйованого авто без черг — єдиний такий сервіс в Україні;
— скарги до контакт-центру 1551 прямо з мапи локацій;
— мапи укриттів, вбиралень, сортування сміття, психологічної підтримки, доступності;
— адопція безпритульних тварин;
— інструменти для роботи ОСББ.
Паралельно існує окремий додаток 1551 — він дозволяє подати скаргу або заявку до міських служб, відстежити її виконання й оцінити роботу виконавців. Тепер ці два застосунки інтегровані між собою.
Дніпро («єДніпро») — за рік зібрав понад 150 тисяч користувачів, і місто хоче довести цю цифру до 350 тисяч у 2026-му.
Можливості:
— оплата проїзду в транспорті: за перший рік — 2,5 млн транзакцій на 33 млн грн;
— «Медичний кабінет»: запис до лікаря, рецепти, результати аналізів онлайн;
— сповіщення про повітряні тривоги та графіки відключень світла з попередженням за 10 хвилин;
— освітні сервіси для батьків школярів і людей похилого віку;
— у 2026 році додадуть мапи відключень води та газу.
Для скарг у місті є окрема гаряча лінія 1530 — цілодобово, з онлайн-картою поданих звернень на сайті.
Харків («Open Kharkiv») — наймолодший і найскромніший за функціоналом.
Можливості:
— цифрова «Картка харків'янина» зі знижками у понад 130 партнерів;
— «Мапа незламності» (оновлення 2.0, лютий 2026): укриття, бювети, аптеки, медзаклади, АЗС;
— електронна черга в муніципальні установи;
— сервіси для захисників та їхніх сімей.
Але є нюанс: попри те, що цифровий аналог картки вже існує, місто продовжує замовляти пластикові версії. У 2026 році — 60 тисяч штук за понад 3 мільйони гривень.
Для скарг містян у Харкові діє окремий кол-центр міськради 1562.
Одеса (MISTO) — перший обласний центр, що обрав цю платформу. Можливості:
— петиції та звернення до міста і депутатів;
— мапи бюветів і вбиралень;
— онлайн-запис до ЦНАП;
— участь в опитуваннях від муніципалітету.
Для скарг і заявок у місті є Єдиний центр звернень, телефони 1535 та 705-55-55.
Кривий Ріг («Картка Криворіжця») — унікальний сервіс:
— «еШкола»: батьки в реальному часі отримують сповіщення про відвідування дитиною школи або гуртка;
— інтерактивна мапа безкоштовних точок Wi-Fi;
— опитування від муніципалітету.
Кременчук («Кременчук Цифровий»):
— сервіс перейменування вулиць — допомагає розібратися з новими назвами;
— мапи цілодобових аптек, пунктів збору батарейок і пластику;
— пошук гуртків і секцій для дітей за напрямком;
— графіки відключень світла.
🏙️ Де немає єдиного застосунку — але щось є
Івано-Франківськ не має єдиного міського суперапу, але не відстав повністю. Тут є кілька вузькоспеціалізованих рішень:
— «Мобільний Івано-Франківськ»: подача звернень до міськради, запити публічної інформації, антикорупційні механізми;
— «Івано-Франківськ для туристів»: пам'ятки, маршрути, аудіоекскурсії;
— портал і додаток 1580: скарги на стан доріг, комунальні проблеми, транспорт — також є Telegram-бот.
Тобто функції є, але розкидані по різних інструментах, а не зібрані в одному місці.
Запоріжжя ще у 2018 році запустило DozoR City для відстеження транспорту. Суттєвих оновлень відтоді не було — застосунок вузький і не розвивається.
Решта великих міст — Вінниця, Суми, Черкаси, Чернівці, Рівне, Житомир, Миколаїв та інші — власних міських застосунків із набором сервісів не мають взагалі.
📋 Хто чекає свого додатку — і хто вже втратив шанс
Львів обрав платформу MISTO за результатами конкурсу 2 січня 2026 року — у фіналі змагалися 5 українських IT-компаній. Застосунок ще в розробці, але вже відомий майбутній функціонал:
— транспорт, паркування, штрафи;
— сповіщення про тривоги, відключення світла;
— карта пунктів незламності;
— петиції, опитування;
— «кабінет захисника» з інтеграцією до Реєстру ветеранів.
Проєкт фінансується не з бюджету, а за грантові кошти на 18 місяців.
Полтава свій шанс уже втратила. У 2020 році за нідерландський грант запустили e-Poltava, але місто не змогло взяти застосунок на баланс. У серпні 2023 року система зупинила роботу — і більше не відновилася.
Хмельницький запустив MyCity у 2020 році, але зараз він недоступний ані в Google Play, ані в App Store, хоча QR-коди на офіційному сайті ще висять. Місто долучилося до MISTO, однак дату запуску поки не оголосило.
🤷 Чи зобов'язані міста це мати?
Ні. Жодного закону чи постанови, яка б зобов'язувала міста запускати власні цифрові застосунки, в Україні не існує.
Мінцифри має план цифровізації державних послуг до 2026 року і призначає «лідерів цифровізації» в регіонах — але це стосується держпослуг через «Дію» та електронне врядування, а не міських суперапів.
Усе, що зараз є — виключно місцева ініціатива окремих міст або результат грантових проєктів. Тобто маєш розумного мера і айтішників у команді — маєш додаток. Ні — не маєш.
Загальна картина виходить проста: між найкращим і найгіршим містом — прірва. У Києві вже можна повернути евакуйоване авто через смартфон, а десь ще не вирішили, хто буде підтримувати сервер.
Хочете, щоб ми висвітлили певну тему чи ситуацію? Пропонуйте. Розглянемо, перевіримо і зробимо матеріал. Пишіть на [email protected], або в наш чат-бот у Telegram — https://t.me/tramnewsbot
FacebookTelegram-канал