Помер видатний український вчений Петро Сорока з Дніпра

Петро Сорока
Петро Сорока
ЄВГЕН ДРАЧОВ
Array ( [0] => Array ( [firstname] => Евгений [lastname] => Драчев [firstname_ukr] => Євген [lastname_ukr] => Драчов [email] => [email protected] [nick] => [absnum] => 173024 [extcode] => ) ) 1
Сьогодні 12:38

На 82-му році життя від легкої смерті відійшов Петро Гнатович Сорока — доктор технічних наук, професор з Дніпра, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки та академік Української академії наук національного прогресу. Про це повідомили його колеги та родина.

Понад три десятиліття у науці

Петро Сорока народився 25 серпня 1943 року. З 1983 по 2014 роки він очолював кафедру промислових автоматизованих хіміко-технологічних систем (ПАХТ), виховавши сотні фахівців, які сьогодні працюють по всьому світу.

Його науковий доробок включав:

  • 1 навчальний посібник
  • 3 монографії
  • 210 наукових публікацій
  • 47 патентів і авторських свідоцтв
  • керівництво 7 кандидатськими дисертаціями

Колеги згадують професора Сороку як вимогливого, але справедливого викладача, під керівництвом якого студенти навчали матеріал на совість. Він мав особливу чутливість до студентів-сиріт, адже розумів складнощі дитинства на власному досвіді.

Інноваційні технології й підтримка науки

На початку 1990-х років професор заснував науково-виробниче підприємство "ТЕХМЕТ", яке у партнерстві з Департаментом енергетики США розробляло й впроваджувало інноваційні технології переробки агровідходів та гуми. Розроблене обладнання досі застосовують у різних країнах світу, а десятки українських науковців завдяки цьому проєкту отримали можливість професійно розвиватися у складні часи.

Родина та спадок

Поза науковим середовищем Петро Гнатович був турботливим татом, дідусем та чоловіком великого серця. У родині його згадують як людину з теплим гумором, золотими руками й величезною любов'ю до близьких.

Він власноруч побудував сімейну дачу, прищепив десятки плодових дерев і залишив найважливіший спадок — порядність, доброту й віру в людей.

Останні роки подружжя проводило між США та Україною рядом із доньками та онуками. Навіть після початку повномасштабної війни професор продовжував підтримувати рідних і колег, цікавився розвитком науки й життям України.

Рекламувати афішу
Читайте ще
Завантаження...